Державні будівельні норми україни - страница 15

^ ДОДАТОК А
(обов'язковий)
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ДСТУ 3225-95 (ІЕС 60742:1983)

Розділові трансформатори і безпечні розділові трансформатори. Технічні вимоги

ГОСТ 12.1.002-84

ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах

ГОСТ 12.2.007.0-75

ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности

ГОСТ 10434-82

Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования

ГОСТ 14254-96

Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код IP)

ГОСТ 30331.2-95

Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики

ДБН В.2.2-3-97

Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів

ДБН В.2.2-4-97

Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

ДБН В.2.2-9-99

Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-10-2001

Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

ДБН В.2.2-15-2005

Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-23-2003

Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

ДСН 3.3.6.037-99

Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСНІП 239-96

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

СН 3077-84

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки

СН 3206-85

Предельно допустимые уровни магнитных полей частоты 50 Гц



^ ДОДАТОК Б
(обов'язковий)
ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
У даних Нормах використані терміни, визначення яких наведено нижче.

Б.1 Електроприймач – апарат (агрегат, пристрій), який призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії.

Б.2 Електрообладнання – будь-яке обладнання, що призначене для виробництва, перетворення, передачі, розподілу або споживання електричної енергії, наприклад, генератори, трансформатори, електричні апарати, вимірювальні пристрої, прилади захисту, кабельна і провідникова продукція, електроприймачі.

Б.3 Електроустановка – будь-яке сполучення взаємопов'язаного електрообладнання у межах даного простору або приміщення.

Б.4 ^ Електроустановка споживача електроенергії – електроустановка або її частина, яка отримує електроенергію від електричної мережі електропостачальної організації для її перетворення в інший вид енергії, але не належить електропостачальній організації.

Б.5 ^ Спеціальна електроустановка – електроустановка або її частина, яка характеризується специфічними зовнішніми умовами, що діють на цю електроустановку (наприклад, підвищеної вологості, високої температури тощо), або (і) специфічними умовами роботи обладнання та його експлуатації (наприклад, стисненістю приміщення, в якому розміщена електроустановка).

Б.6 ^ Електрична мережа – сукупність електроустановок для передачі і розподілу електричної енергії, яка складається з підстанцій, розподільних пристроїв, струмопроводів, повітряних та кабельних ліній електропередачі, що працюють на визначеній території.

Термін мережа, який застосовується в даних Нормах, слід розуміти як електрична мережа.

Б.7 Захисні заходи електробезпеки – технічні заходи, які спрямовані на зниження (до прийнятного рівня) небезпеки електроустановки для життя і здоров'я людей та тварин, навколишнього середовища і майна.

Б.8 ^ Низька напруга – напруга, величина якої не перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму.

Електроустановки будинків і споруд, як правило, належать до електроустановок низької напруги.

Б.9 ^ Висока напруга – напруга, величина якої перевищує 1000 В змінного струму або 1500 В постійного струму.

Б.10 Наднизька напруга – напруга, величина якої не перевищує 50 В змінного струму або 120 В постійного струму.

Б. 11 ^ Провідна частина – частина, яка спроможна проводити електричний струм.

Б. 12 Провідник – провідна частина, яка призначена для проведення електричного струму визначеної величини.

Б. 13 ^ Електричне коло – сукупність провідних частин, через яку може протікати електричний струм у нормальному або аварійному режимах роботи електроустановки і яка може бути вимкнена від джерела живлення одним комутаційним пристроєм, що є частиною цього електричного кола.

Термін коло, який застосовується в даних Нормах, слід розуміти як електричне коло.

Б. 14 Струмоведуча частина – провідна частина, яка призначена для протікання через неї електричного струму в нормальному режимі роботи електроустановки, в тому числі і нейтральний провідник.

PEN-провідник, як провідник, що виконує функції і захисного провідника, не вважається струмоведучою частиною.

Б. 15 ^ Електричний контакт – стан двох або більше провідних частин, які з'єднані одна з одною випадково або навмисно і створюють єдину безперервну провідну частину.

Б. 16 ^ Зона нульового потенціалу (відносна земля) – частина землі, що знаходиться поза зоною впливу будь-якого заземлювача, електричний потенціал якої приймається рівним нулю.

Б. 17 ^ Зона розтікання (локальна земля) – частина землі, що знаходиться між заземлювачем і зоною нульового потенціалу, електричний потенціал якої не обов'язково дорівнює нулю.

Б. 18 ^ Основна ізоляція – ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує захист від прямого дотику.

Б. 19 Додаткова ізоляція – ізоляція, яка є незалежною від основної ізоляції і застосовується додатково до неї для забезпечення захисту у разі пошкодження основної ізоляції.

Б.20 ^ Подвійна ізоляція – ізоляція, яка складається із основної і додаткової ізоляції.

Б. 21 Посилена ізоляція – ізоляція струмоведучих частин, що забезпечує рівень захисту від ураження електричним струмом, який є рівноцінним рівню подвійної ізоляції.

Б. 22 ^ Відкрита провідна частина – доступна дотику провідна частина електрообладнання, яка не є струмоведучою частиною і в нормальному режимі роботи електроустановки не знаходиться під напругою, але може опинитися під напругою у разі пошкодження основної ізоляції.

Б. 23 ^ Стороння провідна частина – провідна частина, що не є частиною електроустановки, але на якій може бути присутній електричний потенціал (як правило, потенціал зони розтікання).

Б.24 ^ Ураження електричним струмом – небезпечний для здоров'я і життя фізіологічний ефект, який зумовлений протіканням електричного струму через тіло людини або тварини.

Термін патофізіологічний ефект, що використовується у даних Нормах, означає порушення роботи окремих органів або організму людини в цілому у разі ураження електричним струмом.

Б.25 ^ Прямий дотик – електричний контакт людини або тварини з струмоведучою частиною.

Б.26 Непрямий дотик – електричний контакт людини або тварини з відкритою провідною частиною, яка опинилася під напругою в разі пошкодження ізоляції.

Б.27 ^ Захист від прямого дотику – захист від ураження електричним струмом у разі відсутності пошкодження в електроустановці.

Б.28 Захист у разі непрямого дотику – захист від ураження електричним струмом у разі наявності пошкодження в електроустановці.

Б.29 ^ Замикання на землю – виникнення безпосереднього або через проміжні провідні частини електричного контакту (як правило, випадкового) між провідником, який знаходиться під напругою, і землею.

^ Замикання на відкриту провідну частину – замикання на землю, при якому проміжною провідною частиною між провідником, що знаходиться під напругою, і землею є відкрита провідна частина.

Б. 30 Заземлення – навмисне електричне з'єднання визначеної точки електричної мережі або електроустановки чи обладнання із зоною розтікання.

^ Захисне заземлення – заземлення, яке виконується з метою забезпечення електробезпеки.

Термін заземлення, який застосовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлення, слід розуміти як захисне заземлення.

Б. 31 ^ Система захисного заземлення (в електроустановках низької напруги) – сукупність захисних заземлень і захисних провідників, яка призначена для забезпечення захисту від ураження електричним струмом, якщо як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення.

Термін система заземлення, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як система захисного заземлення.

Термін система TN (TN-C; TN- S; TN-C-S; ТТ; IT), який використовується у даних Нормах, слід розуміти як система захисного заземлення типу TN (TN-C; TN-S; TN-C-S; ТТ; IT).

Б. 32 ^ Тип системи захисного заземлення – різновид системи захисного заземлення в електроустановках низької напруги, який характеризується визначеними специфічними ознаками.

Б. 33 ^ Функціональне (робоче) заземлення – заземлення, яке виконується для забезпечення нормального функціювання (роботи) установки (обладнання, системи), але не з метою забезпечення електробезпеки або блискавкозахисту.

Б.34 ^ Заземлювальний пристрій – сукупність заземлювача і заземлювальних провідників.

В електроустановках будинків і споруд до складу заземлювального пристрою входить також головна заземлювальна шина.

Термін заземлювальний пристрій, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього пристрою, слід розуміти як заземлювальний пристрій, що призначений для виконання захисного заземлення.

Б. 35 Заземлювач – провідна частина або сукупність з'єднаних між собою провідних частин, яка є частиною заземлювального пристрою і знаходиться в електричному контакті із землею (безпосередньому або через проміжне провідне середовище).

Термін заземлювач, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього заземлювача, слід розуміти як заземлювач, що застосовується для забезпечення захисного заземлення.

Б. 36 ^ Природний заземлювач – провідна частина, яка призначена для виконання визначених функцій, але, крім цього, виконує також функції заземлювача.

Б. 37 Штучний заземлювач – заземлювач, що застосовується тільки для забезпечення заземлення.

Б. 38 ^ Електричне незалежний заземлювач – заземлювач, який розміщений на такій відстані від інших заземлювачів, що струми, які стікають з останніх у разі замикань на землю, не можуть бути причиною виникнення на цьому заземлювачі потенціалу відносно зони нульового потенціалу, величина якого вважається неприйнятною.

Б.39 ^ Функціональний (робочий) заземлювач – заземлювач, який застосовується для виконання функціонального заземлення.

Б.40 Напруга на заземлювальному пристрої – напруга між точкою вводу в заземлювальний пристрій струму, який стікає в землю, і зоною нульового потенціалу.

У будинках і спорудах точкою вводу в заземлювальний пристрій струму, як правило; є місце з'єднання заземлювального провідника з головною заземлювальною шиною.

Б.41 ^ Опір заземлювального пристрою – відношення величини напруги на заземлювальному пристрої до величини струму, який стікає з нього в землю.

Б.42 Головна заземлювальна шина – шина, яка призначена для приєднання до неї провідників з метою виконання основної системи зрівнювання потенціалів і заземлення.

Б.43 ^ Заземлювальний провідник – провідник, який здійснює електричне з'єднання заземлювача з визначеною точкою електричної мережі або електроустановки або електрообладнання (чи є частиною цього з'єднання).

Під терміном заземлювальний провідник у системі забезпечення електробезпеки в електроустановках будинків і споруд слід розуміти провідник, який є складовою частиною заземлювального пристрою і з'єднує заземлювач з провідником основної системи зрівнювання потенціалів, як правило, головною заземлювальною шиною (або є частиною цього з'єднання).

Термін заземлювальний провідник, який використовується у даних Нормах без уточнення призначення цього провідника, слід розуміти як заземлювальний провідник, який застосовується для забезпечення захисного заземлення.

Б.44 ^ Функціональний (робочий) заземлювальний провідник – провідник системи функціонального заземлення, який здійснює зв'язок між точкою, що заземлюється, і заземлювачем функціонального заземлення (або є частиною цього зв'язку).

Б.45 ^ Напруга дотику – напруга між двома провідними частинами (одна з них може бути землею) у разі одночасного електричного контакту з ними людини або тварини.

Б.46 ^ Очікувана напруга дотику – напруга між двома доступними одночасному дотику провідними частинами у разі відсутності електричного контакту з ними людини або тварини.

Б.47 ^ Нейтральна точка (джерела живлення) – спільна точка з'єднаної в зірку чи зигзаг трифазної системи джерела живлення (нейтраль) або точка лінійного виводу однофазного джерела живлення, яка заземлюється.

Б.48 ^ Середня точка (джерела живлення) – спільна точка двох симетричних елементів однофазного джерела живлення, протилежні кінці яких приєднані до різних лінійних провідників.

Б.49 ^ Нейтральний (N) провідник – провідник, який здійснює зв'язок між електроприймачами і нейтральною точкою джерела живлення (або є частиною цього зв'язку) і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів.

Б.50 ^ Середній (М) провідник (провідник середньої точки) – провідник, який здійснює зв'язок між електроприймачами і середньою точкою джерела живлення (або є частиною цього зв'язку) і використовується з метою забезпечення нормальної роботи електроприймачів.

Б. 51 ^ Лінійний (фазний) провідник – призначений для передачі і розподілення електроенергії провідник, через який в нормальному режимі роботи електроустановки протікає струм навантаження і який не є нейтральним або середнім провідником.

Б.52 ^ Захисне автоматичне вимикання живлення – автоматичне розмикання одного або кількох лінійних провідників (у разі необхідності і нейтрального провідника), яке виконується захисним пристроєм з метою забезпечення електробезпеки.

Термін автоматичне вимикання живлення, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як захисне автоматичне вимикання живлення, що застосовується як захід захисту у разі непрямого дотику.

Б.53 ^ Зрівнювання потенціалів – виконання електричного з'єднання провідних частин з метою досягнення рівності їх потенціалів (еквіпотенціальності).

Термін зрівнювання потенціалів, який використовується у даних Нормах, слід розуміти як зрівнювання потенціалів з метою забезпечення електробезпеки (захисне зрівнювання потенціалів).

Б.54 Система зрівнювання потенціалів – сукупність провідних частин і провідників, які з'єднують ці частини для забезпечення еквіпотенціальності.

Б.55 ^ Основна система зрівнювання потенціалів – система зрівнювання потенціалів, яка є обов'язковою в електроустановках будинків і споруд, якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимикання живлення.

Правила виконання основної системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах.

Б.56 ^ Додаткова система зрівнювання потенціалів – система місцевого зрівнювання потенціалів, яка виконується у випадках, коли вважається, що вжиті заходи захисту у разі непрямого дотику не можуть гарантувати прийнятний рівень електробезпеки або введення потенціалу сторонніми провідними частинами в певні приміщення є небезпечним для людей чи тварин.

Правила виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів наведені в даних Нормах.

Б.57 ^ Захисний провідник (РЕ-провідник) – провідник, який використовується для забезпечення електробезпеки, наприклад, для здійснення автоматичного вимикання живлення.

Б.58 ^ Провідник основної системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник, який призначений для здійснення основної системи зрівнювання потенціалів.

Б.59 ^ Провідник додаткової системи зрівнювання потенціалів – захисний провідник, який призначений для здійснення додаткової системи зрівнювання потенціалів.

Б.60 ^ Поєднаний захисний і нейтральний провідник (PEN-провідник) – провідник, який виконує функції захисного (РЕ) і нейтрального (N) провідників.

Б.61 Надструм – струм, величина якого перевищує значення тривало допустимого струму одного або кількох елементів даного електричного кола.

Б.62 ^ Диференційний струм – векторна сума струмів, що протікають через пристрої певного призначення (наприклад, пристрої захисного вимикання), яка використовується для керування роботою цих або інших пристроїв.

Б.63 ^ Струм витоку – струм, який стікає із струмоведучих частин у землю або інші провідні частини, коли електричні пошкодження відсутні.

Б.64 Струм замикання на землю – струм, який зумовлений даним замиканням на землю.

Б.65 ^ Захисний пристрій – апарат (автоматичний вимикач, запобіжник, пристрій захисного вимикання, що керується диференційним струмом), який здійснює захисне автоматичне вимикання живлення.

Б.66 ^ Пристрій захисту від надструму – апарат (автоматичний вимикач, запобіжник), який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку протікання через цей апарат надструму, величина якого досягає заданого значення.

Б.67 ^ Пристрій захисного вимикання, що керується диференційним струмом (ПЗВ) – апарат (або сукупність елементів), який у разі дотримання визначених умов експлуатації повинен здійснити автоматичне розмикання електричного кола у випадку, коли величина диференційного струму досягає заданого значення.

Б.68 ^ Номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найменша величина диференційного струму, яка гарантовано викликає спрацювання (розмикання контактів) пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації.

Б.69 ^ Номінальний невимикаючий диференційний струм ПЗВ – зазначена виготовлювачем ПЗВ найбільша величина диференційного струму, яка гарантовано не викликає спрацювання (розмикання контактів) пристрою захисного вимикання у разі дотримання визначених умов експлуатації.

Б.70 Огорожа (захисна) – частина, яка призначена для запобігання прямому дотику з боку можливого доступу до струмоведучих частин електрообладнання.

Б.71 Оболонка (захисна) – частина, яка оточує струмоведучі частини електрообладнання для запобігання доступу до них з усіх боків.

Б.72 Бар'єр (захисний) – частина, яка запобігає здійсненню ненавмисного прямого дотику, але не може запобігти такому дотику у разі навмисних дій.

Б.73 ^ Просте електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою лише основної ізоляції.

Б.74 Захисне електричне відокремлення кіл – відокремлення одного електричного кола від інших кіл за допомогою подвійної чи посиленої ізоляції або основної ізоляції і захисного екранування.

Б.75 ^ Захисний екран – провідна частина (екран), що використовується для відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин, які за певних умов можуть бути небезпечними.

Б.76 ^ Захисне екранування – відокремлення електричного кола або його елементів від струмоведучих частин, які за певних умов можуть бути небезпечними, за допомогою захисного екрану, який приєднується до основної системи зрівнювання потенціалів.

Б.77 ^ Розділовий трансформатор – трансформатор, первинна обмотка якого відокремлена від вторинних обмоток шляхом захисного електричного відокремлення кіл.

Б.78 ^ Безпечний розділовий трансформатор – розділовий трансформатор, який призначений для живлення електричних кіл наднизької напруги.

Б.79 Зона досяжності – зона доступного дотику, що являє собою простір, який утворює поверхня, на якій може знаходитися людина, і умовна межа, імовірність досяжності якої людиною шляхом простягання рук в будь-якому напрямку без використання додаткових засобів вважається дуже малою.

Розміри зони досяжності наведені в даних Нормах.

Б.80 ^ Кваліфікований персонал (електротехнічний) – особи, які мають відповідну освіту і досвід, що дозволяє їм оцінювати ризики і уникати небезпечних ситуацій, які може створювати електрика.

Б.81 ^ Сухе приміщення – приміщення, в якому відносна вологість повітря не перевищує 60 %.

5896468437388054.html
5896528830674584.html
5896634941194097.html
5896758053624916.html
5896889028127494.html