Авторські права на текст програми "Історія України. Всесвітня історія, 5-12 кл." належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми - страница 2


8-й клас

(52 год)


К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.
Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ ст.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, українські воєводства та їхні центри, місця Запорізьких Січей-фортець та володінь Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “низове” та “реєстрове козацтво”, “Запорізька Січ”, “клейноди”, “козацька республіка”, “братства”, “національно-визвольний рух”.

8

Тема 1. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.
Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.
Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання.
Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва; книгодруків, стани та станові групи тогочасного українського суспільства.
Порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків.
^ Пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви.
Характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви.
Аналізує зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії.
^ Оцінює діяльність князя В. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств.
Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.
^ Наводить приклади діяльності православних братств.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”. Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Учень:
показує на карті українські воєводства Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.
Характеризує П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могилу.
Пояснює причини покозачення українців; козацько-польських збройних конфліктів та національно-визвольних повстань.
Визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.
Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




7

Тема 3. ^ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.
Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.
Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір.
Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української гетьманської держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини.
Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “нацiонально-визвольна війна”, “Військо Запорізьке”, “Гетьманщина”.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Пояснює причини Національно-визвольної війни, підписання українсько-московської угоди 1654 р.
^ Називає основні битви Національно-визвольної війни, полководців-сподвижників Богдана Хмельницького.
Порівнює наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.
Визначає місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським урядом.

Характеризує відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; діяльність Б. Хмельницького у розбудові Гетьманщини.
Аналізує зміст українсько-московського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




7

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст.
Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополiтичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.
Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.
Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я.
Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.
Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соцiальний устрій.
Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.
Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Учень:
показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Лівобережна Гетьманщина”, “Слобожанщина”, “Руїна”, “Чортомлицька Січ”.
Називає імена гетьманів та інших козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя.
^ Пояснює причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр., укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, які стосувалися українських земель.
Аналізує зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.
Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів.
Оцінює діяльність П. Дорошенка, Б. Хмельницького.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. “Вічний мир”. Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія.
Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.
Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.
Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. “Рішительні пункти”. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність “Правління гетьманського уряду”.
Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Учень:
показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Малоросія”, “Малоросійська колегія”.
Називає імена українських гетьманів, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.
^ Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав.
Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичну постать.
^ Пояснює причини повстання І. Мазепи проти московського царя, національно-визвольного повстання 1702—1704 рр.; тимчасового відновлення гетьманства.
Аналізує зміст укладених гетьманами “статей з Російською імперією, російсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя.
Визначає наслідки Полтавської битви для українських земель.
Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




5

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.
Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.
Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.
Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.
Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), захопленням Росією Криму (1783 р.), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “гайдамаки”, “опришки”, “Вольності Війська Запорізького”, “Підпільненська Січ”, “Задунайська Січ”.
Називає імена українських гетьманів та отаманів, ватажків національно-визвольного руху, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.
^ Оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди.
Пояснює причини національно-визвольної боротьби на правобережних та західноукраїнських землях, тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства, ліквідації Запорізької Січі.
Визначає місце українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, приєднання земель Правобережної України, Криму до Росії.
Характеризує досягнення української культури.
Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.
Доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




5910920303776943.html
5910991582043449.html
5911081119913666.html
5911168469582051.html
5911417936595675.html