ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ - Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування....


^ ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Любомир Грицак,

Інститут Політичної Освіти



Місцеві ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно. Строк повноважень місцевої ради – п’ять років.

Стаття 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» говорить, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

У своїй діяльності місцева рада, її органи та посадові особи керуються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та власними Регламентами, що затверджуються не пізніше другої сесії.

Отож, для того щоб краще розібратися з питаннями організації роботи місцевих рад, слід ретельно ознайомитися з ст.46 (Сесія Ради) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а також з історією та кращими практиками регламентів місцевих рад в Україні.

Історичний екскурс

Місцева рада є представницьким колегіальним органом місцевого самоврядування.

Саме колегіальність органу накладає відбиток на впорядкування його діяльності шляхом ухвалення спеціального документа, в якому встановлюються як правила формування внутрішніх органів ради, порядку підготовки та розгляду і ухвалення нею рішень, так і правила поведінки членів цього органу - депутатів місцевої ради, міського голови, інших осіб, що можуть бути запрошені для участі в роботі ради.

З проголошенням незалежності України питання регламентування сесій місцевих рад постало особливо гостро. Цьому сприяли те, що ті депутати, які були традиційно обрані до складу цих рад за радянською рознарядкою, раптом зіткнулися з тією проблемою, що молоді, вперше обрані депутати, почали надто активно впливати на хід обговорення будь-якого питання, надто прискіпливо ставитися до порядку голосування та обговорення питань.

Доволі часто виникали випадки коли меншості не давали слова, голосування відбудувалося за відсутності кворуму, що призводило до протистояння в радах, а інколи справа доходила до судових суперечок чи опротестування ухвалених радою рішень.

Такий стан справ, особливо в тих місцевих радах, де з'явилися досить чітко розмежовані політичні інтереси між різними депутатськими групами, змусив досить прискіпливо ставитися до регламенту ради. Його пробували робити достатньо детальним і розрахованим на використання саме в ситуаціях складного протистояння чи суперечностей в середині ради, причому з таким розрахунком, аби кожна політична сила мала можливість бути почутою.

Після впровадження в Україні прямих виборів міських голів, особливо після виборів 1998 року в регламентній нормотворчості відбувся значний застій. Міські голови, обрані 1994 року, змогли на виборах 1998 року в величезній кількості українських міст привести з собою в ради депутатські більшості, які нібито беззастережно підтримували саме обраного міського голову.

Здалося, що в ситуації взаємної довіри та підтримки міського голови з боку депутатів і регламент перестає бути важливим документом, адже саме міський голова, який в одній особі є і спікером ради - головує на її засіданнях, підписує ухвалені нею документи, а також керує її виконавчим органом, є основною фігурою, здатною повести раду туди, куди він вважає за потрібне.

В цей період досить добрі регламентні напрацювання початку 90-тих років були забуті, регламенти рад стали нагадувати шпаргалку поганого школяра. Вони містили кілька норм переписаних із Закону України ”Про місцеве самоврядування” і практично не містили в своєму тексті жодних правил, які б давали можливість, з одного боку, депутату бути впливовим місцевим політиком, а не залежним від міського голови статистом, а з другого боку, не забезпечували жодних процедурних гарантій міському голові в ситуації, коли проти нього розпочиналася кампанія щодо дострокового усунення з посади. Особливо гостро ці проблеми постали за рік - півтора перед новими виборами 2002 року.

Відсутність повноцінних збалансованих регламентів призвела до того, що десятки українських міст пройшли через процес дострокового припинення повноважень міського голови, до внутрішніх конфліктів в радах, аж до впровадження в місті ”президентських комісарів”, які на період до нових виборів міського голови здійснювали виконавчу владу в місті.

Протягом 2002 – 2006 рр. близько 100 територіальних громад позбулись обраних 2002 року сільських, селищних, міських голів. Були випадки, коли ситуація в обласному центрі, де конфлікти між радою і міським головою, між депутатами в середині ради не давала змоги ухвалювати міський бюджет чи інші, вкрай важливі для територіальної громади рішення.

У багатьох випадках цих прикрощів можна було б обминути, якби в місцевих радах були нормальні, функціональні регламенти.


^ 9 ПРАВИЛ, ЯКІ СЛІД ПАМ'ЯТАТИ, ПРИСТУПАЮЧИ ДО ПІДГОТОВКИ

ПРОЕКТУ РЕГЛАМЕНТУ?


  1. Регламент має не суперечити Конституції та законам України і не може перерозподіляти повноваження між органами та посадовими особами, якщо в законі ці повноваження зафіксовані як виключні.




  1. Регламент встановлює правила, за якими працює рада нинішньої каденції і за якими має проводитися перша сесія ради наступної каденції. Виходячи з цього правила, аналізуючи та враховуючи свої прорахунки та проблеми, через які довелося пройти на першій сесії ради, варто досить чітко прописати усі важливі моменти першої сесії наступного скликання.




  1. Закони України ”Про місцеве самоврядування”, ”Про статус депутатів місцевих рад”, ”Про органи самоорганізації населення”, ”Бюджетний кодекс”, ”Про місцеві податки і збори”, ”Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти”, ”Земельний кодекс” та ряд інших визначають базові повноваження ради чи її виконавчих органів у сфері свого регулювання, але як правило, не встановлюють процедури реалізації цих повноважень, саме тому в регламенті передбачаються передовсім не матеріальні норми (це норми закону) - а процедурні норми, дотримання яких свідчить про законність того чи іншого рішення ради чи її виконавчого органу.




  1. Готуючи проект регламенту слід чітко усвідомлювати, що цей документ насамперед регулює відносини в середині ради та встановлює правила, за якими рада та депутати будують стосунки з іншими органами та посадовими особами системи органів місцевого самоврядування, що діють на території громади.




  1. Норми регламенту мають давати можливість депутатам, міському голові, виконавчим органам ради, постійним та тимчасовим комісіям ради реалізувати свої повноваження, визначені відповідно законами ”Про місцеве самоврядування” та ”Про статус депутатів місцевих рад”. До того ж реалізація власних повноважень одним органом чи посадовою особою не повинна перешкоджати реалізації повноважень інших органів та посадових осіб.




  1. Оскільки конфліктні ситуації виникають, зазвичай, навколо найбільш важливих питань, таких як призначення на посади, дострокове припинення повноважень, бюджетні та земельні питання, то процедурні норми щодо розгляду саме цих питань мають бути найбільш чітко та досконало виписані.




  1. Текст регламенту має бути викладено достатньо простою мовою, без складних речень, що допускають двозначне тлумачення. Статті, частини статей, пункти та підпункти мають бути пронумеровані.




  1. При підготовці проекту регламенту або змін до нього на етапі розробки та обговорення до цього слід залучати якомога більше депутатів з різних депутатських груп і фракцій, аби ще до голосування кожен депутат розумів мету цих змін і не боявся, що це зроблено за його плечима і можливо проти його інтересів.




  1. Ухвалений регламент має бути розтиражовано у кількості, що не може бути меншою кількості депутатів та числа комісій ради, відділів виконкому, інших структурних підрозділів ради. Контрольний примірник регламенту має бути доступний для будь-якого депутата та відкритий до копіювання.


До вашої уваги пропонуємо два типові регламенти (районної та міської) рад.


Типовий регламент районної ради

Розділ 1. Загальні положення.

1.1. N-на районна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наділяється власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно. Строк повноваження районної ради – п’ять років.

1.2. У своїй діяльності районна рада, її органи та посадові особи керуються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Регламентом.

1.3. Кількісний склад депутатів районної ради визначається радою відповідно до закону про вибори і становить (кількість) рівних у своїх правах депутатів.

1.4. Районна рада вважається правомочною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

1.5. Рішення районної ради прийняті в межах її компетенції, обов'язкові для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями, посадовими особами та громадянами на території району.

1.6. Регламент N-нної районної ради визначає діяльність районної ради та її органів, встановлює порядок скликання і проведення сесій районної ради, засідань постійних та інших комісій, формування органів ради, порядок здійснення контрольної діяльності та інші процедури, а також функції органів районної ради та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень.

1.7. Регламент районної ради затверджується районною радою не пізніше як на другій сесії. Зміни і доповнення до регламенту вносяться на пленарному засіданні районної ради.

1.8. У цьому регламенті вживаються такі терміни:

- рада - N-нна районна рада;

- сесія - сесія N-нної районної ради;

- депутат - депутат N-нної районної ради;

- голова - голова N-нної районної ради;

- заступник голови - заступник голови N-нної районної ради;

- президія - президія N-нної районної ради;

- комісії - постійні і тимчасові контрольні комісії N-нної районної ради;

- виконавчий апарат ради - виконавчий апарат N-нної районної ради;

- законодавство - чинні закони України.

- загальний склад ради – кількісний склад депутатів районної ради, визначений радою відповідно до Закону;

- правомочний склад ради – кількість депутатів, обраних до районної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому Законом порядку, яка становить не менше як 2/3 від загального складу ради.


Розділ 2. Сесія ради.

2.1. Загальні положення

2.1.1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія є основною організаційно-правовою формою роботи ради і правомочна вирішувати будь-які питання, що віднесені до її компетенції. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних та інших комісій ради.

2.1.2. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. При відсутності встановленої кількості депутатів рішенням головуючого проведення сесії переноситься на інший час.

2.1.3. Пленарні засідання ради тривають до вичерпання її порядку денного. Вони проводяться, як правило, у сесійній залі ради. В окремих випадках за пропозицією голови ради, постійної комісії, президії ради або не менш як третини депутатів від загального складу ради може проводитися виїзне засідання ради.

2.1.4. Виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання, визначені ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та інші питання, віднесені до її компетенції, виходячи з державних і місцевих інтересів.

2.1.5. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

2.1.6. На засіданнях ради можуть бути присутніми народні депутати України та депутати рад інших рівнів. При необхідності запрошуються представники державних органів, об'єднань громадян, трудових колективів, засобів масової інформації.

Головуючий повідомляє депутатів про участь осіб, запрошених на засідання. Запрошені не повинні висловлювати свого ставлення до виступів оплесками або в будь-який інший спосіб. У випадку порушення такого порядку запрошені особи, за рішенням головуючого, залишають зал.

2.1.7.Порядок розміщення депутатів та інших присутніх у залі засідань осіб визначається радою.

2.2. Порядок скликання сесії ради

2.2.1. Сесії скликаються головою ради при необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Пленарне засідання сесії розпочинається об 10 годині і триває до 17 години з обідньою перервою з 13 до 14 години. У разі необхідності сесія може продовжити свою роботу понад визначений регламентом час лише за результатами голосування. Питання про перерву в пленарному засіданні в період роботи з 14 до 17 год. вирішується депутатами після півторагодинної роботи в сесійній залі.

2.2.2. Сесія повинна бути також скликана за пропозицією постійної комісії або не менше як однієї третини депутатів від загального складу ради, а також голови районної державної адміністра­ції. Пропозиція про скликання позачергової сесії подається в письмовому вигляді на ім’я голови. При цьому слід вказати перелік питань, які пропонується винести на розгляд сесії.

Рішення про дату проведення позачергової сесії приймається не пізніше, як через десять днів після подання звернення.

2.2.3. Першу сесію новообраної ради скликає голова районної виборчої комісії не пізніше, як через місяць після обрання ради у правомочному складі.

2.2.4. У разі неможливості скликати сесію головою ради сесія скликається заступником голови:

1) за дорученням голови;

2) якщо голова без поважних причин не скликав сесію у десятиденний строк після подання пропозицій та настання умов, передбачених п.2.2.2. цього регламенту;

3) якщо сесія не скликається головою у строки, передбачені п.2.2.1. цього регламенту.

2.2.5. Сесія може бути скликана депутатами, які становлять не менше однієї третини складу ради або постійною комісією у разі, якщо у двотижневий строк голова або заступник голови не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у п. 2.2.2.

2.2.6. Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

2.3. Підготовка проектів рішень ради

2.3.1. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися головою ради, постійними комісіями, депутатами, депутатськими групами, фракціями, головою райдержадміністрації.

2.3.2. Питання вноситься на розгляд ради за наявності проекту рішення та необхідних інформаційно-довідкових матеріалів щодо нього.

2.3.3. Проекти рішень ради, доповіді, довідкові матеріали з питань, що вносяться на розгляд сесії, готуються депутатами, постійними комісіями, райдержадміністрацією, виконавчим апаратом ради.

2.3.4. Всі матеріали з питань порядку денного сесії повинні бути подані голові ради не пізніше як за два тижні до початку роботи сесії, якщо ним не визначено інший термін, і, як правило, не пізніше як за три дні до початку роботи сесії подаються депутатам для вивчення і підготовки до обговорення. Проект рішення повинен бути завізований його виконавцем (виконавцями), які готували проект рішення, керівником управління (відділу) райдержадміністрації або його заступником, юридичними службами райдержадміністрації та районної ради, заступником голови райдержадміністрації, керуючим справами районної ради , заступником голови районної ради.

2.3.5. У випадках, коли матеріали до питань порядку денного потребують значного коригування або при виникненні інших обставин, за яких матеріали не можуть бути подані депутатам за три дні до початку роботи сесії, вони, за погодженням з головою ради, подаються депутатам у день проведення сесії.

2.3.6. Проекти рішень попередньо розглядаються постійною комісією ради відповідно до її компетенції, або за домовленістю чи дорученням голови ради та президії - у кількох постійних комісіях.

2.4 . Реєстрація депутатів. Відкриття сесії

2.4.1. Реєстрація депутатів, що прибули на сесію, проводиться перед початком кожного засідання, а також після обідньої перерви.

2.4.2. Якщо депутат не може взяти участь у роботі сесії із поважних причин, він зобов'язаний попередньо повідомити про це заявою на ім'я голови ради, заступника голови ради чи до комісії з правових питань, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики.

2.4.3. Сесію відкриває і веде голова ради або його заступник. У виняткових випадках, передбачених п.2.2.5. цього регламенту, сесію відкриває за дорученням групи депутатів з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде, за рішенням ради, один з депутатів ради. Сесія відкривається гімном України та молитвою.

2.4.4. Першу сесію новообраної ради веде голова районної виборчої комісії до моменту обрання голови ради.

2.5.Затвердження порядку денного сесії

2.5.1. Після реєстрації депутатів та за наявності кворуму пленарне засідання ради починається з затвердження порядку денного.

Пропозиції щодо порядку денного подає на пленарному засіданні голова ради або особа, що головує на сесії.

2.5.2. Основні питання порядку денного кожної наступної сесії визначаються на попередній. При формуванні порядку денного кожної сесії до відома депутатів доводяться всі питання, які знайшли підтримку 1/5 загальної кількості депутатів ради.

Група не менше як з 10 депутатів може наполягати на попередній 15-хвилинній дискусії перед голосуванням з приводу внесення питання до порядку денного.

2.5.3. Питання вважається внесеним до порядку денного сесії, якщо за нього проголосувало більше половини депутатів, присутніх на засіданні.

2.5.4. Порядок денний сесії після обговорення затверджується або у разі необхідності, змінюється за результатами голосування депутатів більшістю голосів від загального складу ради.

2.6. Ведення пленарних засідань

2.6.1. Відповідно до затвердженого порядку денного виголошується доповідь, а також, у передбачених випадках, співдоповідь або інформація з питань порядку денного.

Після закінчення виступу доповідача (співдоповідача) депутати можуть подавати усні чи письмові запитання щодо уточнення оголошених відомостей, окремих положень доповіді, співдоповіді, інформації тощо.

Усні запитання подаються після надання депутату слова головуючим на сесії, письмові - подаються головуючому і на його розсуд оголошуються або передаються доповідачу.

2.6.2. Головуючий надає слово для виступу і стежить за додержанням встановленого регламенту, надає слово для оголошення запитів 1 довідок, що надійшли в письмовій формі, ставить питання на голосування і оголошує його результати.

2.6.3. Під час засідань сесії головуючий забезпечує порядок у залі засідань, створює рівні можливості депутатам у обговоренні питань, він не має права переривати виступи депутатів, а також коментувати їх, окрім тих випадків, коли промовець виступає не з обговорюваного питання, порушує правила депутатської етики чи перевищує встановлений для виступу час. У таких випадках головуючий після попередження позбавляє промовця слова. Головуючий має право брати участь у обговоренні на загальних засадах.

2.6.4. При обговоренні одного питання депутат має право взяти слово не більше, як двічі. Головуючий надає слово для виступів у порядку черги або попереднього запису.

Уповноважена депутатською групою чи фракцією особа має право додатково виступити в обговоренні питання, внесеного за її ініціативою, безпосередньо перед голосуванням, а також один раз виступити в обговоренні кожного питання порядку денного.

2.6.5. При виступах на пленарних засіданнях встановлюються такі обмеження часу:

1) доповідь - до 20 хвилин;

2) співдоповідь - до 10 хвилин;

3) запитання та відповіді по доповіді та співдоповідях - до 30 хвилин:

4) обговорення доповіді
5916028360793895.html
5916172427306244.html
5916226466005518.html
5916483023144394.html
5916653223052578.html